«Весь час ховалась у бомбосховищі на роботі чоловіка»: мешканка окупованої Харківщини народила трійню
Потрійна радість і такі ж потрійні клопоти. 27-річна Альона Квакіна з Харківщини народила трьох доньок. Зізнається, що останні тижні постійно переживала, аби не втратити малечу, адже селище Старий Салтів, звідки вона родом, постійно бомбили рашисти. Зараз багатодітна мама із дітьми у безпеці на орендованій квартирі у Полтаві.
— У нашому роду ні в кого не було трійні, ми перші, — розповіла «ФАКТАМ» Альона Квакіна. — Ми з Віталієм вже давно разом, із нами у селищі Старий Салтів мешкає його 13-річний син від першого шлюбу Ярослав. Мріяли подарувати сестричку, а тут сам Господь зробив нам такий розкішний подарунок. Десь на восьмому тижні гінеколог на УЗД побачила, що буде двійня. Та за кілька хвилин уточнила: бачить ще один ембріон. Що ми відчули? Неймовірну радість і приємний шок. Щоправда, Віталій жартував, що більше зі мною до лікаря не піде, бо можуть знайти четвертого ембріона. На першому скринінгу на 12-ому тижні вагітності мені повідомили, що народяться дівчатка. Ми почали готуватись — придбали ліжечко, купували одяг і уявляли, якими будуть наші донечки.
Та плани подружжя на мирне життя у рідному селищі зруйнувала війна. Орки постійно обстрілювали населений пункт, прилітали снаряди, потім Старий Салтів окупували.
— Аби не ризикувати, ми зібрали сумки та покинули дім, — згадує жінка. — Я була на восьмому місяці вагітності. Весь час ховалась у бомбосховищі на роботі чоловіка, далі мене поклали у лікарню у Харкові, але і її почали бомбардувати орки. Тому втекли до Полтави, де мене госпіталізували у пологовий будинок, адже боялись, що через стрес щось може статись.
6 квітня мені провели плановий кесарів розтин. Настя народилась з вагою 1830 грамів та зростом 43 сантиметри, Даринка — 1950 грамів і з таким самим зростом, Діанка -1800 та зріст 41 сантиметр. Мамою трійні я стала за три хвилини! Імена обирали на сімейній нараді. Певний час ми знаходились у медичному закладі, аби дітки набрали вагу, нещодавно нас виписали, й наразі ми мешкаємо на орендованій квартирі. Важко, але допомагають син та чоловік. Візочка нам подарувала мама трійнят-хлопчиків, яким вже по 5 років. То ж щодня гуляємо з крихітками й дякуємо воїнам за мирне небо над Полтавою.
Своїх донечок Альона легко розрізняє, до того ж, зізнається, характери у них теж різні:
— У Насті найбільше успадкувала риси мого обличчя. У Даші вираз обличчя тата. А Діанка, мабуть, — і тато, і мама. Коли дівчат одягли в одинакові комбінезони, важко було розрізнити, але за характером вони різні. Хоча, якщо хочуть їсти, то плачуть одночасно. Молока бракує, тому допомагає штучне вигодовування. Мріємо, що невдовзі охрестимо малечу й чекатимемо швидкої перемоги, аби повернутись додому.
Раніше «ФАКТИ» розповідали історію новонародженого Данилки, який місяць з мамою жив у підвалі будинку в Чернігові, бо квартиру сім'ї розбомбили рашисти.
24493Читайте також: Без світла, води й під вибухи за вікном: 21-річна мешканка Бучі розповіла, як народжувала в нелюдських умовах
Читайте нас у Facebook
