ПОИСК
Політика

Генеральний прокурор михайло потебенько: достатнiх пiдстав стверджувати, що бiля таращi знайдено тiло георгiя гонгадзе, немаэ

0:00 12 січня 2001
Інф. «ФАКТІВ»

В среду в Верховной Раде с информацией о ходе расследования дела об исчезновении Георгия Гонгадзе выступил Генеральный прокурор Михаил Потебенько. Ранее «ФАКТЫ» уже ознакомили читателей с тем, что думают обо всем происходящем родные и друзья журналиста, опубликовав интервью с мамой Георгия Лесей Гонгадзе, женой Мирославой, коллегами по работе Аленой Притулой и Лаврентием Малазония. Были в нашей газете представлены и мнения «главного подозреваемого» по делу Гонгадзе, министра внутренних дел Юрия Кравченко, а также эксперта Игоря Воротынцева, который выдал друзьям Георгия справку о его смерти. Сегодня мы приводим текст стенограммы выступления Генерального прокурора Михаила Потебенько в парламенте. Приносим извинение читателям за возможные стилистические и грамматические ошибки: стенограмма публикуется практически без редакторских правок. Сокращено лишь описание тех деталей дела Гонгадзе, о которых ранее достаточно подробно сообщали «ФАКТЫ».

В центрi уваги слiдства — версiя про можливе убивство Гонгадзе у зв'язку з його професiйною дiяльнiстю

Iнформуючи щодо розслiдування кримiнальної справи стосовно зникнення журналiста Георгiя Гонгадзе, я не можу не звернути вашу увагу на два аспекти, що склалися навколо долi цiєї людини. Це правовий i полiтичний. Слiдуючи принципам утвердження законностi в державi, прокуратура i я, як керiвник, дiяв поза всякої полiтики, керуючись виключно дiючим законодавством. Цього принципу ми дотримуємося i по даннiй справi.

Вiдпрацьовується декiлька версiй. Слiдством практично проаналiзованi всi публiкацiї критичного змiсту, котрi висвiтлювалися в газетi «Українська правда» та других. Допитанi особи, з якими Гонгадзе контактував, люди з його оточення та iншi. Проведено 16 експертиз, до яких залученi однi з провiдних спецiалiстiв центральних експертних установ України, а для проведення генотоскопiчної експертизи Головним бюро судово-медичної експертизи Мiнздрава України залученi вiдомi фахiвцi з свiтовим iменем.

Серед однiєї з версiй, що є в центрi уваги слiдства — це можливе убивство Гонгадзе у зв'язку з його професiйною дiяльнiстю. При її вiдпрацюваннi перевiрялась i iнформацiя, котра виходила з цiєї зали (парламенту. -- Ред. ) при озвученнi магнiтних вiдеоплiвок Мельниченка, а також переданих прокуратурi публiкацiй ЗМI про причетнiсть до зникнення Гонгадзе окремих народних депутатiв, державних посадових осiб, деяких iноземних структур, та в якостi виконавцiв — осiб з кримiнальним минулим. I це зрозумiло, оскiльки слiдство зобов'язано дiяти всебiчно i об'єктивно, а здобутi докази повиннi також пiдтвердити чи спростиувати причетнiсть до злочину тiєї чи iншої особи, утверджуючи принцип: виннi повиннi нести вiдповiдальнiсть, передбачену законом, а невиннi — захищенi вiд наклепiв i пiдозр.

РЕКЛАМА

В ходi слiдства здобутi данi про те, що указанi аудiо-та магнiтозаписи народним депутотом Морозом отриманi вiд колишнього спiвробiтника державної охорони Мельниченка.

Крiм того 11 грудня 2000 року неустановлена особа через комендатуру охорони примiщення прокуратури передала Генеральнiй прокуратурi України вiдеокасету з записом заяви Мельниченка, зроблену у присутностi народних депутатiв Головатого, Шишкiна, Жира про причетнiсть Президента Кучми до вiддання незаконних наказiв, а ряду вищих посадових осiб держави: мiнiстру внутрiшнiх справ Кравченка, головi ДНА Азарову, головi СБУ Деркачу та головi Адмiнiстрацiї Президента України Литвину -- вiдповiдно до виконання таких незаконних наказiв про переслiдування окремих ЗМI, деяких народних депутатiв України, а також по викраденню журналiста Гонгадзе iнiшi.

При цьому Мельниченко посилався на наявнi у нього аудiозаписи розмов, зафiксованих у робочому кабiнетi Президента України за допомогою цифрового диктофону, частину яких вiн вже передав народному депутату Олександру Морозу.

РЕКЛАМА

13 грудня 2000 року до Генеральної прокуратури надiйшла заява народного депутата України Мороза з додатком копiї заяви Мельниченка, датованої ще 16 листопада 2000 року та вiдеокасета з її записом, де Мельниченко знову звинувачує вищевказаних посадових осiб в незаконнiй дiяльностi, пов'язаною з утиском окремих засобiв масової iнформацiї, пiдприємств, банкiв та фондiв, переслiдування деяких народних депутатiв України, а також у причетностi до викрадення журналiста Георгiя Гонгадзе.

Свiдок голова СБУ Деркач показав, що оприлюднений Морозом запис є фальшивкою

Допитаний 30 листопада 2000 року глава Адмiнiстрацiї Президента Литвин не лише не пiдтвердив свiдчення Мельниченка, а i показав, що йому не вiдомо, щоб коли-небудь вiдбувалась розмова iнших осiб щодо причетностi Президента Кучми до замовлення викрадення Гонгадзе, а мiнiстра внутрiшнiх справ Кравченко до розробки сценарiю i органiзацiї здiйснення операцiї, пов'язаною з викраденням цього журналiста.

РЕКЛАМА

Iз показiв мiнiстра внутрiшнiх справ Кравченка видно, що оприлюдненi народним депутатом України Морозом факти є наклепом та образою.

Навпаки, Президентом України давалися доручення Мiнiстерству внутрiшнiх справ на вжиття комплексу необхiдних мiроприємств по розшуку Гонгадзе, що вiн як керiвник правоохоронного органу вживав всi заходи по розшуку цього журналiста i перiодично доповiдав Президенту України.

Допитаний голова ДПА Азаров показав, що нiколи не отримував вiд Президента України будь-яких незаконних наказiв та розпоряджень i не чув, щоб останнiй вiддавав такi накази iншим особам. Що всi перевiрки, якi здiйснювалися органами ДПА, грунтуються на вимогах чинного законодавства.

Допитаний як свiдок голова СБУ Деркач, повнiстю заперечуючи свiдчення Мельниченка, показав, що оприлюднений Морозом запис є фальшивкою, нiколи вiн не отримував та не чув, щоб Президент вiддавав кому-небудь подiбнi накази. Не було розмови з Президентом i вiдносно прослуховування телефонiв народних депутатiв та членiв уряду.

Слiдством також установленi факти неможливостi проведення аудiозапису у кабiнетi Президента, у тому числi i у спосiб, вказаний Мельниченком.

11 грудня 2000 року допитаний в якостi свiдка начальник Управлiння державної охорони України Шепель показав, що при iснуючiй системi охорони кабiнетi Президента України провести там аудiозапис його розмови неможливо, оскiльки всi огляди та роботи в кабiнетi проводяться у присутностi працiвникiв охорони, якi здiйснюють нагляд за тими, якi перебувають у кабiнетi Президента. Коли Президент на робочому мiсцi, то працiвники охорони та технiчного персоналу не мають туди доступу. У вiдсутностi Президента кабiнет перебуває пiд сигналiзацiєю. У приймальнiй цiлодобово перебуває референт Президента України.

Мельниченко за своїми службовими обов'язками не був особою, наближеною до Президента

Iз свiдчень 36 працiвникiв Управлiння державної охорони та працiвникiв Адмiнiстрацiї Президента видно, що при iснуючiй системi охорони та проведення огляду i робiт у кабiнетi Президента здiйснити там аудiзаписи неможливо.

Крiм того, згiдно iнструкцiї Управлiння держохорони по своїм функцiям та порядку проведення оглядiв кабiнету Президента України Мельниченко за своїми службовими обов'язками не був особою, наближеною до Президента. Це пiдтверджується i показом заступника начальника Вiддiлу особистої охорони Президента України Писаренко, який повiдомив, що хоча Мельниченко i працював у групi оперативно-технiчного вiддiлу, прикомандированого до Вiддiлу охорони Президента України, але вiн нiколи не входив у ближнє коло охорони Президента України i просто не мiг чути навiть на слух будь-яких розмов та наказiв Президента.

Що стосується фотознiмкiв, на яких Мельниченко перебуває у охоронi Президента, то цi випадки були лише пiд час виборчої кампанiї Президента, коли Мельниченко носив iз собою технiчнi засоби, якими мав знешкодити вибуховi пристрої. I завжди це вiдбувалося у натовпi людей, але вiн завжди був за колом найближчої охорони Президента. Також Писаренко вважає, що система охорони, огляду та прибирання кабiнету Президента, яка iснує, не дає можливостi провести там аудiозапис у спосiб, викладений Мельниченком.

З метою перевiрки достовiрностi аудiозапису згiдно постанов слiдчого проведена фоноскопiчна експертиза та двi додатковi фоноскопiчнi експертизи. Одна пiсля вiдтворення обстановки i обставин подiї за участю слiдчого i експерта вiдбулася 20 грудня у кабiнетi Президента з метою перевiрки можливостi проведення аудiозапису у спосiб викладений в заявi Мельниченко.

Читаю висновок експертизи дослiвно: «Фонограма номер 1, 2 та 3 на представлених компакт-касетах є копiями, якi зафiксованi шляхом перезапису попередньо створених макетiв.

Друге. Макети, з яких проводився перезапис дослiджуваних фонограм, складаються не меньше, нiж з 14 окремих епiзодiв, якi штучно поєднаннi мiж собою шляхом пiдбору, монтажу. Макети також не є оригiналами.

Фонограми 1, 2, 3 спiвпадають за симетричним текстовим змiстом зафiксованих розмов. Мовнi сигнали, якi використовувалися для створення макету попередньо пiддавалися дискретизацiї — перетворенню аналогового непереривного сигналу, послiдовнiсть амплiтудних значень, що може бути обумовлено наступними причинами: фiксацiєю сигналiв у цифровому виглядi можливий попереднiй запис на цифровий пристрiй запису на одному iз етапiв створення макетiв.

П'яте. Представлення мовного сигналу в дискретному виглядi дозволяє проводити пофономенний по звукам монтаж мовного сигналу без залишення явних ознак монтажу.

Шосте. Мовний сигнал на макетах фонограм пiддався редагуванню шляхом вилучення чи встановлення окермих фраз, слiв, фрагментiв слiв, звукiв.

Сьоме. Встановити чи пiддавались редагуванню i яким чином iншi дiлянки мовного сигналу макетiв та фонограмам-копiям неможливо, оскiльки при формуваннi макетiв та подальшого їх копiювання ознаки редагування та iнших змiн знищуються або маскуються.

Восьме. Фонограми один, два, три є монофонiчними i зафiксованi безпосередньо за допомогою двохдорiжкових магнiтофонiв за швидкiстю 4, 76 см/сек. Перед записом дослiджувальних фонограм магнiтнi стiчки компакт касет один та два пiддавались попередньому запису або стиранню на звукозаписуючому пристрої подiбному диктофону з постiйним магнiтом в якостi головки стирання.

Дев'яте. Встановити iншi характеристики записуючого пристрою по представлених фонограмах не виявляється можливим по причинi накладення властивостей декiлькох пристроїв запису.

Десяте. Окремi дiлянки фонограми зафiксованi за допомогою мiкрофону, який не було екрановано акустично поглинаючими об'єктами, наприклад диваном, крiслом, тощо.

Тобто, цi свiдчення, якi теж виключають, що це записи пiд диваном.

Одинадцяте. Показання Мельниченко щодо розташування мiкрофону звукозаписуючого пристрою пiд диваном екранiзуючим об'єктом при фiксацiї окремих фрагментiв дослiджувальних розмов не вiдповiдають встановленим результатам.

Дванадцяте. Встановити iншi акустичнi властивостi середовища запису в примiщеннi вiдкритого простору, тощо неможливо, так як дослiджувальний запис є монофонiчним i зафiксований сигнал має низьку якiсть запису.

Тринадцяте. Встановити чи оголошенi певнi фрази дослiджувальних фонограм громадянами Кучмою, Кравченко, Литвином та Деркачем неможливо внаслiдок їх редагування, вилучення чи встановлення окремих фрагментiв слiв, звукiв та низькою якiстю дослiдуваних записiв, що не дозволяє видiлити достатнiй комплекс ознак для науково обгрунтованого експертного ототожнення людини».

Таким чином, експертиза пiдтвердила, що наданi плiвки являються копiями макету з яких робились цi копiї, пiддавались монтажу, при цьому використано не менше 11 окремих епiзодiв. Мовний сигнал на макетах фонограм, з яких робилися цi копiї, пiддавалися редагуванню шляхом вилучення чи встановлення окремих фраз, слiв, фрагментiв слiв, звукiв.

Нiхто з працiвникiв мiлiцiї до керiвника радiо «Континент» не направлявся

18 грудня 2000 року з метою перевiрки фактiв, викладених в аудiозаписi, оприлюдненому Морозом, направлено запис до Мiнiстерства закордонних справ України про наявнiсть у штатi працiвника на прiзвище Коваль та з'ясування обставин вiдкликання посла Грузiї в Українi. Згiдно повiдомлення МЗС, посол Грузiї виїхав на батькiвщину у липнi 2000 року в зв'язку з закiнченням термiну перебування в Українi, а не за iнiцiативою України. Начальник консульського управлiння МЗС Коваль з листопада 1997 року не працює в зв'язку з притягненням до кримiнальної вiдповiдальностi. За останнi три роки громадянин на прiзвище Коваль також не працював i в апаратi Адмiнiстрацiї Президента.

З метою перевiрки факту, викладеного в аудiозаписi, наданому Морозом 27 грудня 2000 року, допитаний перший заступник начальника Головного управлiння Мiнiстерства внутрiшнiх справ України в мiстi Києвi Опанасенко щодо обставин стеження за Гонгадзе та дiй з боку мiнiстра внутрiшнiх справ Кравченка стосовно Опанасенка. Останнiй повнiстю спростував факти, викладенi в аудiозапису, заявив, що за дорученням прокуратури, яке надiйшло в Мiнiстерство внуiтрiшнiх справ, його пiдлеглим перевiрявся факт стеження за Гонгадзе. Були встановленi державнi номери автомобiля, який здiйснював стеження, i iнформацiю було передано до МВС. Нiяких утискiв щодо нього з боку мiнiстра внутрiшнiх справ України Кравченка не було, а особисто до нього мiнiстр внутрiшнiх справ України вiдноситься як до професiонала, з повагою.

Факт стеження також не знайшов свого пiдтвердження.

Перевiркою факту вiдвiдування директора радiо «Континент» Шолоха невiдомою особою, чоловiком, який представлявся полковником мiлiцiї, i серед iнших питань цiкавився особою Гонгадзе, встановлено, що в МВС України така особа не працює, i нiхто з працiвникiв мiлiцiї до керiвника радiо «Континент» не направлявся.

Як вам вiдомо, було оприлюднено заяву Мельниченка, котра починалась словами: «Шановнi спiввiтчизники!» Судова почерковiдча, авторознавча та психологiчнi експертизи, якi проведенi в НiСЕ, дали заключення, що текст заяви Мельниченка виконаний у звичайному психологiчному станi пiд диктовку або переписаний».

У пiдходi до полiтичної реальностi тексти Гонгадзе мають недолiки, притаманнi майже всiм українським журналiстам

Для оцiнки впливу публiкацiй Гонгадзе на iмiдж посадових осiб слiдством були залученi директор Київського центру полiтичних дослiджень та конфлiктологiї Погребiнський, котрий ствердив, що український полiтичний iнтернет загалом та сайт Гонгадзе зокрема не є важливим джерелом iнформацiї. Що пов'язано насамперед з тим, що в Унетi покищо не працюють серйознi гравцi, що можуть отримати серйозну фiнансову пiдтримку, а поки така ситуацiя буде зберiгатися, полiтичний Унет не набуде серйозного впливу на полiтику.

За твердженням Погребiнського у пiдходi до полiтичної реальностi тексти Гонгадзе мають недолiки, притаманнi майже всiм українським журналiстам. Цей недолiк у звичцi стати на бiк якоїсь полiтичної сили i оцiнювати навколишне з точки зору цiєї полiтичної сили.

Допитаний по справi Марчук, як i багато iнших свiдкiв, пiд час допиту заявив, що як журналiст Гонгадзе не мiг представляти загрози для iмiджу будь-якого полiтика. Аналiз публiкацiй показав, що, дiйсно, критичнi матерiали ЗМi, вiдносно Президента та iнших посадових осiб держави, названих Мельниченком, значно бiльш гострого характеру виходили вiд iнших авторiв, нiж вiд Гонгадзе.

Будь-яких прикрас на трупi чи на мiсцi його поховання 3 листопада не було виявлено

Зiбраних слiдством доказiв в приналежностi знайденого обезглавленого трупу невстановленого чоловiка в лiсовому масивi бiля Таращанського району Київської областi придiлялась особлива увага, тим бiльше що вiн пов'язаний iз зникненням Гонгадзе.

3. 11. 2000 року мiсце подiй зранку було оглянуто слiдчим прокуратури за участю прокурора району, судово-медичного експерта та оперативних працiвникiв мiлiцiї, про що складено вiдповiдний протокол. На мiстi подiї було виявлено i вилучено лопату без держака, пляшку вiд шампанського та розбитий стакан. Будь-яких прикрас на трупi чи на мiсцi його поховання на той час не було виявлено.

В той же день по факту зайдення трупу прокуратура району порушила кримiнальну справу. Згiдно акту дослiдження трупу та судово-медичного розтину проводилася експертом Воротинцевим з 3 по 16. 11 2000 року. А також його показiв при допитi в якостi свiдка. Вiн 3 листопада 2000 року при розтинi трупа у морзi на правiй кiстi руки трупа виявив ручний ланцюжок та каблучку iз бiлого металу. Без належного оформлення i участi слiдчого прокуратури ним того ж дня цi речi були пiсля 16 години переданi оперативним працiвникам мiлiцiї в коробцi iз-пiд сигарет.

На цьому неправомiрнi дiї судово-медичного експерта не закiнчуються. До того, коли ще не був готовий акт судово-медичного розтину трупа 15 листопада експерт вступає без дозволу слiдчого у контакт iз прибувшим iз Києва знайомими зниклого на той час Гонгадзе Притулою, Малозонiя, Аланiя та Людмилою Добровольською. Вiн демонструє знайдений труп для огляду без процесуального оформлення, намалювавши ескiз на аркушi паперу знайдених на трупi прикрас, а також передає одному iз прибувших журналiстiв предмет, схожий на осколок вiд розриву вибухового пристрою, витянутий iз руки трупа.

Установленi i iншi недопустимi контакти Воротинцева з Притулою та iншими особами.

У файл комп'ютера з актом дослiдження трупу вносились змiни до первинно складеного документу

Воротинцев на рентгенапаратурi районної лiкарнi з порушенням санiтарних правил робить рентгенознiмок кiстi правої руки, а також без належного процесуального оформлення, за його словами, обрiзки iз частин трупа передає групi, що прибула з Притулою. Виписує абсолютно безпiдставне свiдство про смерть на прiзвище Гонгадзе, хоча приналежнiсть трупу слiдством не встановлена.

Всi протиправнi дiї експерта були в подальшому використанi для створення обстановки, котра не сприяла роботi в розслiдуваннi справи.

Окрiм того, протоколом огляду комп'ютера, вилученого у судово-медичного експерта Воротинцева, за участю спецiалiста, завiдуючого лабораторiєю комп'ютерних дослiджень КНДЦ встановлено, що видача слiдчому експертом акта розтину трупа, складеного 13. 11. 2000 року, тобто через 10 днiв пiсля знайдення трупу, затягувалась лише пiсля вiдвiдування його Притулою, тобто 18 листопада, та iншими особами. Вiн був роздрукований з комп'ютера. При цьому з'ясовано, що файл комп'ютера вiдкривався 6 разiв i в акт дослiдження трупу вносились змiни до первинно складеного акта на протязi 78 хвилин. Всi цi порушення допущенi експертом Воротинцевим при повному розумiннi їх незаконностi, коли у нього не могло бути сумнiву щодо правомiрностi дiй слiдчого. Цим поставлено пiд сумнiв всi його дiї.

Пiсля цього була призначена судово-медична експертиза, проведення якої доручено Головному бюро судово-медичної експертизи МОЗ України на чолi з головним судмедекспертом України, професором Шупiком.

З висновкiв експертизи видно, що труп чоловiчої статi у вiцi 30--39 рокiв, зрiст у межах 177--184 сантиметри, групова приналежнiсть не встановлена. На трупi знайденi осколковi поранення в областi правого передплiччя, правої кiстi, правого плечевого суглобу, якi були зажиттєвими, виникли не менш як за кiлька мiсяцiв, не виключено, що i кiлька рокiв до часу настання смертi i є характерними для вибухової травми з ураженням металевими осколками. Встановити смерть невiдомої особи неможливо. Вiдчленування голови спричинено гострим рубаючим предметом типу сокири. Експертне дослiдження дає можливiсть припустити, що давнiсть розвитку процесiв розпаду тiла невiдомої людини складає приблизно 2--3 мiсяця.

Проведена судово-медична експертиза кiсткових фрагментiв вiд трупа невiдомого чоловiка, виявленого у Таращанському районi з 12 грудня по 5 сiчня 2001 року.

Наявнi матерiали слiдства дають пiдстави для сумнiву, що знайдено тiло Гонгадзе

Профiль хромосомної ДНК iз наданих бiологiчних зразкiв вiд трупа невстановленого чоловiка по дослiджених генетичних системах вiдповiдає профiлю ДНК, який може бути присутнiй у бiологiчного сина Гонгадзе.

Вiдповiдно розрахункова сукупна умовна вiрогiднiсть того, що Гонгадзе є матiр'ю невiдомого чоловiка, фрагментарнi останки якого дослiдженi при цiй експертизi, складає не менше 99, 60 процента.

Мирослава Гонгадзе, будучи додатково допитаною напередоднi цiєї слiдчої дiї, заявила, зо зможе пiзнати свого чоловiка по слiдуючим прекметам:

«Я можу пiзнати свого чоловiка (її показа) за розмiром тазової частини тiла, розмiром нiг, розмiром грудної клiтки, за пораненням, якi знаходяться по всьому тiлу, зокрема, на кiстях правої руки i пальцях лiвої руки, також я можу пiзнати свого чоловiка по пораненню ключицi правої чи лiвої, я також можу пiзнати чоловiка по побудовi тiла».

В той же час при проведеннi пiзнання 18 грудня в морзi судово-медичної експертизи Головного бюро судово-медичної експертизи України залишкiв трупу невiдомого чоловiка знайденного у Таращанському районi, Мирослава Гонгадзе на запитання слiдчого: «Чи пiзнає вона при зовнiшньому огладi трупа свого чоловiка, i якщо пiзнає, то по яким прекметам, власноручно в протоколi написала наступне:

«При зовнiшньому оглядi трупу тiла важко пiзнати що-небуть, але по деяких прикметах, а саме по ступенях нiг, їх формi та будовi дуже схоже, що вони належать моєму чоловiку. Також це можна сказати про пошкодження кiстки правої руки та пошкоджених пальцiв».

Гонгадзе Мирослава також заявила, що є велика вiрогiднiсть того, що труп, пред'явлений їй для впiзнання, належить її чоловiку. Хоча, як видно, вона прийшла до такого висновку в бiльшiй мiрi по прикметах, якi при попередньому допитi не були названi.

Як видно при спiвставленi свiдчень перед упiзнанням трупа i в перiод упiзнання є розходження. При неусуненнi протирiчь неможливо не враховувати тiєї моральної правової вiдповiдальностi за категорiчнiсть слiдчих висновкiв при належностi виявленого трупа Гонгадзе, котрi можуть виявитися помилковими. Тим бiльше, що наявнi матерiали слiдства дають пiдстави для такого сумнiву.

Є ряд категоричних свiдчень, виходячи з яких, можна робити висновки про те, що Гонгадзе живий i вони нiчим поки не спростованi. Як вiдомо, вiн зник 16 вересня 2000 року. В ходi слiдства допитанi в якостi свiдка два працiвники однiєї з органiзацiй, яку iнколи вiдвiдував Гонгадзе. Вони пояснили, а потiм при опiзнаннi фотографiї пiдтвердили, що 17 вересня мiж 20 i 21 годиною вони бачили у себе Гонгадзе.

Допитана в якостi свiдка 7 грудня Роїк — вчителька iноземної мови Львiвської навчально-виховного комплексу. Вона показала, що з Гонгадзе познайомилася в 1989 роцi при поступленнi до Львiвського державного унiверситету. Одночасно на цей факультет поступив i Георгiй, з яким провчилася в однiй групi до 1995 року. В останнє вона зустрiла Гонгадзе в понедiлок 18 вересня 2000 року на вулицi Костюшка у мiстi Львовi близько 15 години 30 хвилин, котрий йшов їй назустрiч в напрямку вулицi Дорошенка.

Йшов дуже швидко. Коли вони порiвнялися, вiдстань мiж ними становила 10--15 метрiв. Вона бачила його як профiль, так i спереду. Вона категорично стверджує, що зустрiла саме громадянина Гонгадзе, якого до цього добре знала. Про це вона розповiла чоловiку, котрий при допитi даний факт пiдтвердив.

Допитана 28 грудня 2000 року в якостi свiдка Панчук Наталiя Трофимiвна, яка мешкає у мiстi Львовi та працює помiчником юриста «Кракiвський ринок», показала, що знає Гонгадзе з початку 1990 року. 22 грудня приблизно о 13 годинi 15 хвилин, перебуваючи в примiщеннi «Приватбанк» мiста Львова разом зi своєю знакомою Гайдай Ольгою, вона зустрiла Гонгадзе на сходах мiж другим та третiм поверхами банку. Останнiй був з бородою, але вона його впiзнала i вголос сказала своїй подрузi: «Оля, це Гонгадзе, журналiст, якого всi розшукують!» «Я сказала так голосно, щоб про це мав почути i сам Гонгадзе, який в той же момент вже дуже швидко бiг, можна сказати, тiкав вниз по сходинках», — це її слова. Вона, намагаючись його наздогнати, побiгла за ним, однак Гонгадзе вiд неї втiк. Приїхавши на своє робоче мiсце, на Краковський ринок мiста Львова, вона у присутностi секретаря директора ринку зробила про це повiдомлення по телефону 02 в органи мiлiцiї. Крiм того, ввечерi того дня вона розповiла своєму чоловiковi Панчуку, котрий також це пiдтвердив.

Допитана в якостi свiдка 28 грудня Гайдай Ольга Iванiвна показала, що 22. 12 вона з Панчук знаходилася в примiщеннi ЗЕУ «Приватбанк», де остання зустрiла чоловiка, в якому впiзнала зниклого журналiста Гонгадзе, про що вiдразу їй голосно сказала. Почувши це, чоловiк, якого зустрiли, побiг вниз по сходам i зник.

Олена Притула не сприяє забезпеченню повноти i об'єктивностi слiдства

З цього приводу є iншi подiбнi данi, котрi перевiряються сьогоднi. Поки що до кiнця не дослiджена поведiнка Притули, котра не сприяє забезпеченню повноти i об'єктивностi слiдства. Не говорячи уже про те, що уникає вiд вiдповiдей на конкретнi запитання. Крiм того, вона негативно своїми дiями впливає на iнших свiдкiв.

Так при допитi в якостi свiдка судово-медичний експерт Таращанського району Воротинцев показав, що пiсля його допиту 29 грудня слiдчим йому 30 грудня на квартиру подзвонила Притула, котра, дiзнавшись вiд нього, що вiн був на допитi, сказала, дослiвно, «що їх також викликали, але вона не ходить в прокуратуру i менi не радить ходити». Вона обiцяла, що якщо у нього щось виникне, то щоб вiн до них звертався i вони йому допоможуть.

Хто такi «вони» i на якi реальнi можливостi покладається Притула, не уточнила.

Допитаний в якостi свiдка голова агрофiрми «Мрiя» Таращанського району Сiльченко пояснив, що 15. 11 2000 року о 12 годинi 15 хвилин до нього в Таращi зателефонувала на службовий телефон Притула просила знайти Мусiєнка, заступника головного лiкаря.

Давши згоду у сприяннi, вiн через деякий час зателефонував Мусiєнку, але на той час у нього уже була Притула.

Як потiм вияснилось, Мусiєнко всiляко сприяв Притулi в органiзацiї зустрiчi з судмедекспертом Воротинцевим, а також виводив журналiстiв на мiсце знайденого трупу.

Вiд пояснень, по чиїй протекцiї Притула контактувала з Сiльченко та Мусiєнко, вiд дачi конктерних вiдповiдей вони ухилились. Слiдством установлено, що Мусiєнко i Сiльченко тривалий час знаходяться в добрих стосунках з депутатом Олександром Морозом. З висновкiв судово-грунтознавчої експертизи, котру провiв Київський науково-дослiдний iнститут судових експертиз: «Свiтлозабарвленi складовi в масi нашарувань на браслетi та кулонi за кольоровим зовнiшнiм виглядом та вiдносним вмiстом розмiрiв i функцiй зерен не вiдповiдають складовим компонентам зразкiв грунту, пiдiбраним на мiстi захоронення трупу невiдомого чоловiка в лiсовому масивi та основної маси грунту у зразку, вилученому у трупi невiдомого чоловiка в Таращанському лiсництвi, але близькi за вказаними ознаками до свiтлозабарвних зернистих пiщаних нашурувань, виявлених на грудках грунту у зразку, вилученому з трупом.

Допитана по роз'ясненню висновкiв експерт Дороган пояснила, що складовi у масi нашарувань на браслетi та кулонi у зразках трупу, а також їх вiдмiннiсть вiд їхнiх зразкiв зокрема з мiсця виявлення трупу можуть, наприклад, свiдчити про те, що труп або перемiщався або перезахоронявся.

Крiм того, вiдсутнiсть на трупi, а також мiсцi його знайдення взуття та одягу дають пiдстави вважати про перезахоронення трупу.

У показах Притули, Аланiї i Малазонiї є суттєвi протирiччя щодо обставин вiдвiдування ними моргу

Виходячи iз наявних обставин, заслуговують на увагу свiдчення Малазонiї, який показав, що коли вiн приїхав на мiсце подiй з Мусiєнко i Доровольською i найшли мiсце захоронення трупу, то впевнився, що воно було вирито в потрiбному мiсцi близькому до дороги так, щоб труп можна було швидко виявити.

Звертає на себе увагу те, що у показах Притули, Аланiї i Малазонiї є суттєвi протирiччя з приводу обставин вiдвiдування ними моргу та спiлкування iз експертом, якi можуть бути усуненi лише при проведеннi очних ставок, якi покищо не проведенi iз за вiдмови Притули i Аланiї давати свiдчення як з цього приводу, так i що торкається зразкiв, зiбраних з тiла, їх процесуального оформлення i подальшого використання.

Таким чином, оцiнюючи всi наявнi на сьогоднi матерiали поперднього слiдства в їх сукупностi, слiд сказати що достатнiх пiдстав робити сьогоднi категоричнi висновки для ствердження, що знайдений в Таращанському районi труп належить зниклому Гонгадзе без здобуття додаткових доказiв, якi дослiджуються шляхом проведення слiдчо- оперативних дiй, немає.

Я не можу заперечувати те, що на первиннiй стадiї слiдчої оперативної роботи в Таращi були допущенi певнi зволiкання i недолiки. Але з усiєю вiдповiдальнiстю заявляю, що суттєво на повноту i об'єктивнiсть слiдства вони не вплинули.

Я завжди вiдстоював i буду вiдстоювати законнiсть. Якщо комусь вигiдно досягти протилежного, це теж зрозумiло з їхнiх мiркувань. Але я просив би виходити з iнтересiв держави, не спекулювати на справi Гонгадзе i не заважати прокуратурi у виконаннi покладених на неї функцiй.

Здавалося би, Олександр Мороз як народний депутат повинен бути заiнтересований в об'єктивному, всебiчному розслiдуваннi справи. На жаль, це не простежується. Навiть на неодноразовi виклики слiдчого до Генеральної прокуратури України з'являтися вiдмовився, а на допитi в примiщеннi Верховної Ради ухилився вiд конкретних вiдповiдей.

Вiдомо i те, що Мельниченко перед вiд'їздом в Україну виходив на зв'язки з досить високого рiвня посадовими особами Кабiнету Мiнiстрiв та iз деякими народними депутатами. Вiдомо i те, що вiн мав потребу у грошах, котрi, як вiн пояснив тим, до кого звертався за допомогою, необхiднi для лiкування дочки.

Мороз приймав активну участь не тiльки в оприлюдненнi записiв, але i в органiзацiї всiєї пов'язаної з цим операцiї?

Крiм того, у ходi слiдства здобутi данi, якi дають пiдстави вважати, що Мельниченко супроводжувався при перетинi кордону України та подальшому пересуваннi за їх межами чоловiком, який використовував закордонний дипломатичний паспорт громадянина України. Як випливає iз iнформацiї Мiнiстерства закордонних справ вiд 27 грудня, дипломатичний закордонний паспорт вiдповiдного номера виданий раднику народного депутата Мороза, хоча законних пiдстав для цього не було.

Зазначений факт у сукупностi з вищеназваною поведiнкою народного депутата Мороза явно свiдчить про активну участь останнього не тiльки в оприлюдненнi наданих Мельниченко записiв, але i в органiзацiї всiєї пов'язаної з цим операцiї.

Обставини термiнового звiльнення Мельниченка iз вiйьскової служби, незадоволення ним, як пiдтверджено слiдством, дiяльнiстю керiвникiв управлiння державної охорони України, потребування коштiв для лiкування дочки, висловлення гiпотези, що йому запропоновано високооплачувану роботу, свiдчать про те, що вiн дiяв не один i з мiркувань корисної зацiкавленностi, тим бiльше, що матерiальне становище йому не дозволяє утримувати сiм'ю за межами країни. На якi кошти проходить це утримання, з аналiзу добутих доказiв сьогоднi достатньо видно.

Всi цi питання свою кiнцеву вiдповiдь отримають при закiнченнi слiдства у повному обсязi. З матерiалiв, що є у справi, досить чiтко проглядаються органiзатори i спiвучасники даної акцiї. Нажаль, вся вона аморальна по вiдношенню до Гонгадзе, його близьких i в цiлому до країни. Це можуть не розумiти лише тi, хто цього не хоче.

У данiй ситуацiї заложником полiтичної гри виявився i Мельниченко. Не буду сьогоднi говорити про мораль всього цього. Хочу лише сказати, що вiдповiдальнiсть, в тому числi i за життя Мельниченко повиннi нести не лише органiзатори, а тi хто сприяв цiй грязнiй грi. Сьогоднi ми повиннi визначитися, хто за законнiсть, а хто за полiтичну кон'юнктуру.

Я за законнiсть. Просив би i вас дотиримуватися її, оскiльки вимоги розголошення слiдства у формi iнформацiї не кращий приклад для законностi законодавчим органом.

328

Читайте нас у Facebook

РЕКЛАМА
Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів