Стаття Путіна: думки Саакашвілі та Медведчука про неї не співпали

Голова виконкому Національної ради реформ Міхеїл Саакашвілі, коментуючи статтю Путіна про єдність росіян та українців, провів паралелі з війною РФ проти Грузії у 2008 році. За словами політика, мова йде про приховану загрозу. Росія може висадити десант на півдні України або захопити український острів Зміїний та розмістити там ракети, заявив Міхеїл Саакашвілі на телеканалі «Україна 24».

«Те, що зараз відбувається навколо України, мені дуже сильно нагадує те, що відбувалося у 2008 році (в Грузії. — Авт.). Аналогій дуже багато. По-перше, нарощування сил. Протягом декількох місяців йшло нарощування сил навколо нас, зараз відбувається нарощування сил навколо України. В окупований Крим перекинули зараз усі десантні групи, які є в Росії, крім далекосхідних. Це не може бути просто військовий маневр, тому що це великі сили, можливості й засоби», — переконаний Саакашвілі.

Політик звернув увагу на ідеологічну підготовку. На думку Саакашвілі, публікуючи згадану статтю, Путін відчуває реакцію Заходу на свої заяви та дії.

«Ідею, що не Новоросія, не Донбас, а що основною метою є Київ, — Путін чітко написав в цьому листі (мова про статтю. — Авт.). Вперше з'явилася вказівка острова Зміїний. Я добре знаю Путіна. Я точно можу сказати, що він не знав, де цей острів Зміїний. Але Путін написав про цей острів, тому що це один з планів вторгнення. У них є один план — консервативний: захопити острів Зміїний, де розміщуються українські спецпідрозділи. Після захоплення на острові Зміїний розміщуєш засоби ППО — С-400, яким повністю вдираєшся в систему ППО НАТО. Потім починаєш душити Одеський, Південний, Чорноморський порти морською блокадою так само, як вони задушили Маріупольський порт», — зазначив політик.

Нагадаємо, після виходу статті Путіна, народний депутат, голова політради партії ОПЗЖ Віктор Медведчук, коментуючи її, заявив, що стаття президента РФ заслуговує на увагу, тому що він вказав на три головні вади сучасної української держави, які не дають зробити з України сучасну конкурентоспроможну країну. Зокрема, він згадав курс на мононаціональність, протиріччя в інтересах влади й народу України, а також будівництво української державності, заснованої, на його думку, «не на прагматичних міркуваннях, а на романтичних „хотєлках“, що навряд чи приведе до успіху».